Система відеоконференцзв'язку для диспетчерських та ситуаційних пунктів

У ранніх оглядах (останні три частини) було докладно розглянуто, що є технічним оснащенням диспетчерських (ситуаційних) пунктів, які існують для даних об'єктів системи відеовідображення та контролери відеостін.

Продовжуючи тематичний огляд на тему «Технічне оснащення диспетчерських та ситуаційних центрів», сьогодні ми хочемо поговорити про технічні засоби для організації відеоконференцзв'язку з віддаленими абонентами, а також телевізійні трансляції із зовнішніх об'єктів.

Запропонована інформація насамперед спрямована на те, щоб будь-який користувач усвідомлював, який перелік факторів може безпосередньо впливати на правильне та ефективне оснащення, а також використання ситуаційних та диспетчерських залів. І будучи кінцевим замовником, змогли все попередньо обміркувати, а потім скласти постачальнику рішень (фірми, що проектують об'єкти «під ключ»), технічне завдання, де будуть чітко зазначені всі необхідні вимоги і функціональна концепція розробляємого комплексу.

Технічні засоби для мовлення відео з зовнішніх об'єктів

Для трансляцій із зовнішніх об'єктів найчастіше використовуються мережеві IP-камери відеоспостереження. Тут можливі різні варіанти від найпростіших, коли застосовуються стаціонарні камери з ширококутними об'єктивами та фіксованою фокусною відстанню та до більш складних систем з декількома поворотними камерами з зум-об'єктивами.

В останньому випадку передбачається окреме програмне забезпечення для керування камерами по обчислювальній мережі, що забезпечує зміну напряму їхнього погляду та крупності плану. Це програмне забезпечення встановлюється на комп'ютері оператора-помічника або одного з операторів-диспетчерів. Важливо зауважити, що найпростіші домашні web-камери найменше підходять для використання телемовлення до диспетчерських чи ситуаційних центрів.

Якщо приміщення, з яких йде трансляція (лабораторія, макетна) знаходяться поруч із залом, тоді можуть використовуватися випускаємі для систем безпеки поворотні купольні камери з зум-об'єктивом, що мають справжній телевізійний вихід (від аналогового композитного до цифрового HDMI або НD SDI). Для таких камер встановлюються спеціальні комутатор та пульт управління.

І ті, й інші камери повинні мати високу роздільну здатність картинки — від 19201080 і до 3840х2160 пікселів або максимально близьку до цієї роздільної здатності.

Система відеоконференцзв'язку (ВКЗ)

Відеоконференцзв'язок (ВКЗ) - це сучасна телекомунікаційна технологія спільної взаємодії від двох і більше віддалених учасників, де під час її використання можливий між абонентами обмін аудіо- та відеоінформацією на будь-якій відстані через локальну мережу Інтернет або виділені канали зв'язку в реальному часі за допомогою апаратно- програмних засобів. Як правило, ця система використовується для проведення групових обговорень, нарад, освітніх заходів.

Для спілкування в режимі відеоконференції кожен учасник переговорів повинен мати комп'ютер чи апаратний пристрій (кодек) відеоконференцзв'язку, на який подаються сигнали від мікрофона (наприклад, пульта конференц-системи) та відеокамери. Крім того, кодек перетворює одержуваний сигнал по локальній мережі від інших віддалених абонентів у відео та аудіо дані, які виводяться, якщо зображення, на монітори операторів-диспетчерів або відеостіну (за потреби), і в загальну систему озвучування залу, якщо мова або музична інформація .

Також, кодек, забезпечує кодування та декодування аудіо- та відеоінформації, захоплення та відображення контенту. Фізично кодек є спеціальним (основним) блоком або ПК з програмним забезпеченням для відеоконференцій.

Відеоконференції та обладнання для них можуть бути простими двосторонніми (режим «точка-точка») або більш складними багатосторонніми («багатоточковими», наприклад, на 4 і більше сторони).

Під час групової конференції можна побудувати на одному моніторі (наприклад, у оператора-помічника або керівника) зведену «картинку» з декількох відеовікон, а для всього залу вивести окремі зображення до своїх осередків поліекрану (кожну сторону абонента на окрему панель відеостіни).

Можливість застосування ВКЗ надається лише деяким операторам-диспетчерам. Як правило, нею може скористатися керівник і ті з диспетчерів, яким це потрібно за технологією роботи.

Якість переданого відео та аудіо контенту може бути стандартним з роздільною здатністю до 704x576 і швидкості передачі даних до 384-768 Кбіт/с або високої чіткості з роздільною здатністю 1280х720р або навіть 1920х1080р, що вимагає більшої швидкості (768 Кб/с залежно від ступеня стиснення).

Можливість впровадження тієї чи іншої системи відеоконференцзв'язку визначає пропускну здатність (швидкість) наявних каналів зв'язку та застосовані комунікаційні протоколи, а також стандарти стиснення відео та звуку. За відсутності в даний момент необхідної смуги пропускання система адаптується до існуючого каналу зв'язку, зрозуміло, погіршуючи якість відеозображення. Тобто, якщо смуги пропускання недостатньо для підтримки якості HD або 4К, тоді система автоматично знизить роздільну здатність зображення до рівня, що вільно пропускається.

У диспетчерських та ситуаційних залах найкращим варіантом є наявність виділеного каналу зв'язку лише для сеансів відеоконференцій. Найпростіший і найдешевший спосіб організації зв'язку — через Інтернет. Однак якість підключення в цьому випадку може бути низькою, оскільки Інтернет не є гарантованим каналом передачі аудіо- та відеоданих. До цього додається проблема безпеки відеоконференції, коли за допомогою певних технічних засобів дані можуть стати «громадським надбанням».

При розміщенні камер та моніторів на робочих місцях керівника та операторів-диспетчерів, які за функціональними обов'язками повинні користуватися відеоконференцзв'язком, потрібно прагнути забезпечення лінії погляду «очі в очі», правильної позиції та розміру співрозмовників на екранах. В якості камер застосовуються більш проста Web- або складніша USB-камера високої роздільної здатності з фіксованим об'єктивом.

Однак краще застосовувати USB-камери, які використовують матрицю з роздільною здатністю вище, ніж у вихідного сигналу, що дозволяє їм володіти невеликим електронним зумом (порядку дворазового) і можливістю правильно налаштувати показуємого плану, як за розміром поля зору, так і за положенням (вгору- вниз, вправо-вліво) без погіршення якості картинки, властивого звичайному цифровому зуму.

Крім того, при оснащенні залу ВКЗ також потрібно правильно організувати освітлення тих робочих місць, де є камери. Йдеться не про створення інтенсивного освітлення (такі камери добре бачать і при звичайному світлі), а про напрямок падіння світла на обличчя тих, хто виступає, щоб вони не виглядали на екрані темними, «проваленими в чорне» на світлому тлі. Тобто мають бути передбачені якісь додаткові місцеві освітлювачі м'якого (розсіяного) світла, що включаються під час роботи камер ВКЗ.

По матеріалам компанії DarDali - https://dardali.com
Київ 2016

Також буде цікаво ознайомитись:

• Технічне оснащення диспетчерських та ситуаційних пунктів
• Основні системи відображення для диспетчерських та ситуаційного центру
• Контролер для керування відеостіною в оперативні центри
• Дискусійні системи для диспетчерської та ситуаційної зали
• Технічні засоби звукопідсилення для оперативних та диспетчерських приміщень
• Система автоматизації інженерного обладнання для ситуаційних пунктів
• Камери відеоспостереження для протоколювання та зовнішнього мовлення у диспетчерській
• Організація робочого простору у ситуаційному залі

Технічна консультація та придбання