Створення (будівництво) ситуаційного центру або диспетчерського пункту – технологічно складний процес, де необхідно продумати до дрібниць величезну кількість нюансів

Ситуаційний чи диспетчерський центр – поняття порівняно нове та нерозповсюджене. Великий поліекран (часто відеостіна), безліч робочих місць операторів-диспетчерів, оперативна і різноманітна інформація, що динамічно надходить - основні відмінні риси цього комплексу.

Цей огляд насамперед розрахований на те, щоб будь-який користувач розумів, які головні фактори впливають на правильне та ефективне оснащення, а також використання ситуаційних та диспетчерських пунктів. І будучи замовником, змогли все заздалегідь обміркувати, а потім сформулювати постачальнику рішень (компанії, що створюють подібні проекти), технічне завдання, де будуть чітко вказані вимоги та основна функціональна концепція майбутнього комплексу.

Що таке ситуаційний центр (диспетчерська), завдання, призначення, вимоги

Ситуаційний (диспетчерський) центр (далі СЦ, ДЦ) - це приміщення (зал, кімната), оснащене засобами індивідуального та колективного пред'явлення всілякої відео, аудіо, комп'ютерної інформації від зовнішніх, по відношенню до центру джерел, а також від серверів самого СЦ або ДЦ. Крім того, джерелами інформації можуть бути комунікаційне та зв'язкове обладнання (відеоконференц-зв'язок, внутрішній конференц-зв'язок, зовнішній телефонний або радіозв'язок, видача цифрових або аналогових команд на зовнішні виконавчі пристрої).

Основне призначення таких комплексів це організація оперативного аналізу поступаючої інформації з подальшим реагуванням та прийняттям управлінських рішень, а також контролю та моніторингу об'єктів різної природи, ситуацій та інші функції.

До інтегруючого обладнання в диспетчерських та ситуаційних залах, пред'являються такі вимоги:

  • Розмір і роздільна здатність екрана повинні бути оптимально підібраними та відповідати запланованим функціональним завданням (забезпечення виведення необхідної інформації).
  • Широкий кут огляду дозволяє операторам бачити всю важливу інформацію зі своїх робочих місць.
  • Стабільна та безперервна робота протягом тривалого часу (24 години на добу, 365 днів на рік).
  • Проектування подібних будівель чи приміщень завжди починається з визначення функціональних завдань, які зможуть чітко визначити інженерне та технічне оснащення

  • Мінімальний термін усунення несправностей.
  • Режим мультиекранного виведення зображення, причому вікна повинні бути рухомими по всій площі дисплея та допускати перекриття.
  • Оснащення програмно-апаратними засобами, які забезпечують прийом даних від різних джерел (датчиків, джерел відеосигналу, комп'ютерів), можливість роботи у локальній комп'ютерній мережі.
  • Забезпечення оперативного масштабування та модернізації системи.
  • Мінімальні вимоги до сервісного обслуговування у поєднанні із зручністю проведення будь-яких регламентних робіт.
  • Правильно організовані інженерні системи (система клімат контролю, освітлення та інше).

Як правило, кожен СЦ або ДЦ мають великий поліекран (відеостіну) з відображенням загальної інформації та безліч робочих місць операторів-диспетчерів, які отримують необхідну саме їм для роботи даних. При необхідності завдяки продуманій технології комутації та відображення відеосигналу індивідуальний матеріал з місць операторів може бути миттєво виведений на загальний екран.

Так як поняття ситуаційного центру порівняно нове, чіткого загальноприйнятого поділу на ситуаційні та диспетчерські вузли поки що немає. Умовно вважатимуться, що у диспетчерських пунктах здійснюють управління формалізованими процесами, мають близьку до фіксованої технологічну схему і алгоритми управління. Наприклад, контроль рухом транспорту, управління роботою електростанції, якоюсь виробничою системою з кількох установок, візуалізація ситуації в аварійних та диспетчерських службах, ЖКГ, метрополітені та інших приватних та відомчих службах.

А ситуаційний центр (ситуаційно-кризовий чи інформаційний) це місце отримання найрізноманітнішої інформації з віддалених точок, спільного обговорення її працівниками центру або керівниками, що прибули у вузол, з фахівцями, що знаходяться на віддалених об'єктах, прийняття оперативних рішень у різних запланованих або виниклих несподівано ситуаціях.

Власне структура або схема технічного оснащення обох видів залів подібна, однак, є й відмінності, про які ми говоритимемо у випадках, де це буде потрібно. І там, і там, у процесі прийняття рішень може вимагатися найрізноманітніша додаткова інформація.

Основні вимоги щодо організації диспетчерських або ситуаційних пунктів полягають у комфортному поданні різних відео даних, що відображаються на головному екрані

Деякі замовники помилково вважають, що розробка чи проектування комплексу зводиться до створення алгоритму управління, і навіть математичної моделі процесів і зробити на їх основі керуючу програму зі схемою комутації сигналів. А власне обладнання, планування залу, функціональні меблі особливого значення не мають. Але це не так.

Погана видимість даних, що відображають на колективних екранах (відеостіні), неправильна розсадка операторів по залі, непродумана ергономіка їх робочих місць, можуть зробити роботу всієї системи неефективною, навіть маючи хороше програмне та інженерне забезпечення. В ідеалі, повинна забезпечуватися зручна та комфортна робота для всіх, хто перебуває в центрі, без необхідності залишати свої місця для участі в обговоренні.

Також при створенні СЦ або ДЦ, особливо ситуаційних, важливими є питання престижності, загального дизайнерського рішення інтер'єру та меблів.

Великі центри, крім центрального залу з операторами, можуть мати ряд додаткових приміщень, наприклад:

  • Зал оперативного штабу.
  • Зал підготовки працівників, навчальна аудиторія.
  • Кабінет керівництва.
  • Прес-центр.
  • Серверні кімнати
  • Кімнату для відпочинку, їдальню, бібліотеку тощо.

Всі ці приміщення мають бути обов'язково пов'язані один з одним.

У цій статті описуються не всі, а лише загальні елементи та технічні особливості, властиві тією чи іншою мірою не дуже великим ситуаційним чи диспетчерським приміщенням (їх центральним залам). На конкретному об'єкті частина з сказаного далі може бути відсутня, проте не виключено про можливість додавання чогось іншого в залежності від призначення центру (наприклад, програми обробки даних, підсистеми видачі зовнішніх керуючих команд і т.п.).

Склад обладнання ситуаційного та диспетчерського центрів

Загалом у апаратний комплекс можуть входити:

Основним елементом щільної та динамічної взаємодії є головний поліекран або відеостіна, на яких можуть відображатися десятки всіляких зображень, графіків, схем та інше

Екран колективного користування (поліекран)

Служить для показу відеозображень, електронних карт, графіків та діаграм, функціональних та структурних схем, текстової документації. Залежно від призначення це може бути цільна модульна відеостіна, набрана з дисплеїв великої діагоналі або інформаційних матричних панелей, що характеризується тим, що на ній може виводитися як одне величезне зображення по всій площі, так і кілька різних фрагментів (вікон), що займають одну або відразу кілька осередків. При цьому на відеостіні комбінації, розміри та положення окремих "картинок" можуть змінюватися.

У диспетчерських залах можливий і більш простий варіант, коли передній фронт займає набір окремих великих дисплеїв, кожен з яких переважно прив'язаний до свого зовнішнього джерела (або кількох джерел). Це може бути, наприклад, система збору інформації про дорожню ситуацію з камер відеоспостереження, встановлених на дорогах та перехрестях. Отримання великої загальної картинки не передбачається, зазвичай такий набір дисплеїв встановлюється на спеціальний моніторний стелаж.

Варіанти технологічних диспетчерських, побудованих на мнемосхем реальних установок (мнемощитах), що включають схематичні зображення окремих складових частин, прилади, сигнальні елементи, органи управління, в цій статті не розглядаються.

Конструктив переднього фронту (відеостіна)

Про це буде сказано в наступних публікаціях, оскільки цей виріб є досить громіздким, складним у виготовленні чи збиранні і може бути дорогим.

Контролер управління відеостіною

Приймає в цифровому та аналоговому вигляді інформацію від комп'ютерів операторів-диспетчерів, зовнішніх джерел та передану по мережі, генерує інформацію від запущених на ньому програм у вигляді програмних вікон, керує розміщенням окремих зображень по осередках поліекрана.

Обладнання відеоконференцзв'язку

Комплекти відео, аудіо, комутаційного та керуючого обладнання, що забезпечує обмін інформацією та спільну роботу в реальному часі з віддаленими абонентами або просто виконувати телевізійну трансляцію із зовнішніх об'єктів.

Конференц-система

Конференц-система – це багатофункціональна комунікаційна система, що дозволяє вести групові дискусії або обговорення за участю великої кількості людей

Комплект аудіо та допоміжного обладнання для роботи в реальному часі, що включає мікрофонні пульти для змінного (чергового) керівника, операторів-диспетчерів, оператора-асистента, методиста (якщо він є) і керівників, що прибули в центр. Використовується як для внутрішнього зв'язку, так і для виходу у зовнішні, наприклад телефонні мережі.

Замість конференц-системи може використовуватися апаратура селекторного зв'язку або програмно-апаратні комплекси, що забезпечують переговори щодо внутрішньої локальної мережі та через інтернет.

Комп'ютерні термінали співробітників

Сюди можуть входити комп'ютери та монітори змінного керівника, операторів-диспетчерів, оператора-помічника, методиста (автоматизовані робочі місця), об'єднані в локальну мережу.

Система звукопідсилення

Маються на увазі засоби загального гучномовного звуковідтворення, а саме: звуковий мікшер, придушувач виникнення акустичного зворотного зв'язку, підсилювачі потужності та акустичні системи (гучномовці), закріплені на стінах або стелі приміщення.

За наявності додаткової трибуни доповідача на ній може стояти мікрофонний пульт конференц-системи, або стаціонарний мікрофон. Якщо в центрі є додаткові місця для запрошених, то в їхній зоні можуть встановлюватися мікрофони на стійках або використовувати переносні радіомікрофони.

Джерела аудіо та відеосигналів

Включають набір апаратів - джерел довідкових, допоміжних, ілюстративних матеріалів та даних, що включає в різних комбінаціях стаціонарний комп'ютер-сервер (або кілька серверів), мобільний ноутбук або планшетний комп'ютер, документ-камеру, універсальний медіаплеєр та інше.

Камери відеоспостереження

Служать для протоколювання, що відбувається в приміщенні або на всій території об'єкта (якщо така функція передбачена).

Пристрої керування та комутації сигналів (система автоматизації)

Для оперативного контролю за диспетчерською або ситуаційною залою дуже зручно використовувати систему автоматизації, яка відповідатиме за управління безліччю інженерних технологій

Технічні засоби для дистанційного контролю обладнанням та комутації зображення, звуку на всі присутні системи відображення та звукопідсилення. До складу інтегрованого управління входять центральний процесор керування, контролер відеостіни, основний блок конференц-системи, обладнання відеоконференцзв'язку, відеореєстратори, матричні комутатори, цифрові дискові відеорекордери, програми для управління через комп'ютер асистента, контрольні монітори асистента, обладнання для підключення до інтернету і локальної мережі.

Система електропостачання та резервного енергоживлення

Функціональні меблі

А саме: консолі (столи) чергового керівника, операторів-диспетчерів, оператора-асистента, керуючого відеоконференцсистемою та допоміжним обладнанням. Також можуть додатково бути присутніми трибуна (кафедра) доповідача, консоль (стіл) методиста, якщо в центрі передбачається проводити тренування та навчання персоналу, столи та/або крісла (стільця) додаткових місць для керівників високого рангу та інших запрошених осіб.

Діючий макет якоїсь системи

Підвищує наочність і покращує розуміння діючих або запланованих процесів. Може встановлюватись у навчальних аудиторіях.

Допоміжні елементи та конструкції

Наприклад, стаціонарна або пересувна маркерна дошка, настінні рейкові системи для плакатів, шафи-стійки (реки) для обладнання.

Допоміжні технології керування

Аналітичні або кризові пункти можуть легко обладнатися або споруджуватися за типом ситуаційних залів, які перетинаються як за функціональними завданнями, так і за технологічними процесами

До них можуть належати пристрої керування світильниками штучного освітлення, кондиціюванням та зашторюванням вікон, якщо останні є в даному приміщенні.

Наразі й надалі система видача цифрових чи аналогових команд на зовнішні виконавчі пристрої цієї статті не розглядається.

Підсумовуючи, можна сказати, що крім апаратного комплексу необхідні керуючі програми, а також програмне забезпечення з обробки даних, інформаційні бази з тематики роботи центру, засоби зовнішнього зв'язку та інше. Перелічені компоненти створюються під конкретний центр з урахуванням поставлених ним завдань.

По матеріалам компанії DarDali - https://dardali.com
Київ 2016

Також буде цікаво ознайомитись:

 
 
 

Технічна консультація та придбання

Для консультації або замовити розрахунок на проектування (будівництво) ситуаційних та диспетчерських пунктів, зв'яжіться з нашими фахівцями по телефону або скористайтесь експрес-заявкою:

Гарантія та якість професійних рішень, що надаються з розробки, будівництва ситуаційно-кризових та диспетчерських залів як у Києві так і по Україні.

+38 (044) 594-39-60
+38 (095) 512-12-34
+38 (097) 772-12-34
+38 (063) 012-12-34
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Додати коментар