Автоматичне керування аудіо, відео обладнанням у навчальній аудиторії

В останніх чотирьох оглядах ми розглянули, що являє собою технічно оснащена навчальна аудиторія, дали прості поради щодо вибору функціональних меблів, розповіли про деталі, які необхідно враховувати при виборі систем відеовідображення та звукопідсилення мови в лекційних приміщеннях.

Продовжуючи та завершуючи тематичний цикл – «Технічне оснащення лекційних залів», сьогодні ми поговоримо про автоматизовану систему керування інженерним обладнанням, яка є необхідною точкою дотику викладача з різною інтегрованою технікою в лекційному залі. А також трохи згадаємо про засоби для тестування та голосування.

Пропонована інформація, в першу чергу, орієнтована на те, щоб будь-який користувач або покупець уявляв, які основні фактори безпосередньо впливають на правильне та ефективне оснащення навчального кабінету (приміщення понад 50 осіб). І будучи замовником, могли все попередньо обміркувати, а потім скласти постачальнику рішень чітку інструкцію щодо структури та функціонування майбутнього комплексу.

Автоматичне керування інженерними підсистемами у лекційному залі

Як видно з усього, що вже було розглянуто раніше, комплекс різних технічних засобів, що використовуються для оснащення аудиторії, виходить досить великий та різноманітний за складом. А вся апаратура постійно потребує того чи іншого оперативного управління у процесі навчальних заходів. Використання штатних органів управління (кнопок на корпусі або інфрачервоних ПДУ) проекторів, джерел сигналу, комутаторів, засобів звуковідтворення, моторизованих екранів, систем зашторювання, штучного освітлення, кліматичного обладнання є принципово можливим, але досить складним для рядового користувача.

Тому дуже важливо придбання системи автоматизації обміркувати на ранній стадії розробки проекту. Так як запропоноване технічне рішення здатне забезпечити самостійне виконання різних операцій (послідовностей, циклів) з будь-якою інтегрованою технікою, таким чином полегшуючи роботу педагога без залучення профільного персоналу. Автоматизована технологія здатна керувати такими підсистемами, які, як правило, присутні у будь-яких лекційних кабінетах:

• Відображення інформації
• Озвучування та звукопідсилення
• Природне та штучне освітлення
• Клімат контроль
• Охорона приміщення

В якості приклада підходящої апаратури, можна розглядати два всесвітньо відомих розробників, це Crestron (США) та HDL (Китай), які легкодоступні на ринку автоматизації України. Обладнання вищезгаданих виробників повною мірою здатне забезпечити будь-якого рівня та масштабу комплексний та надійний контроль над різними інженерними підсистемами.

Список функціональних можливостей автоматичної системи керування.

• Контролювання різної кількості мікрофонів, регулювання їх гучності або миттєве припинення мовлення (режим «Mute»).
• Відкривати та закривати моторизований екран, штори, вікна або інші пристрої з електродвигуном.
• Вмикати та вимикати будь-яке аудіо або відео обладнання, перемикати його входи, здійснювати паузу у показі.
• Розподіляти сигнали зображення та звуку між різними джерелами сигналу (медіаплеєри, документ камери, ноутбук, планшет, камери відеоспостереження, відеоконференцзв'язок) та встановленими системами відображення (відеопроектори, контрольні монітори та монітори президії, відеостіни, LCD дисплеї).
• Контролювати кілька груп освітлення, диммувати яскравість лампочок.
• Забезпечувати приміщення необхідним мікрокліматом із можливістю оперативно регулювати кліматичні параметри (температура, вологість, СО).
• Автоматично ставити аудиторію на локальний або центральний пульт безпеки.

Все управління може бути сконцентровано на головному комп'ютері помічника-оператора або на другорядних органах контролю, таких як виносна кнопкова панель на трибуні, ноутбук (смартфон, планшет) викладача. Зрозуміло, логічніше організувати контроль з місця оператора, запобігаючи випадковому або навмисному використанню людьми, які не мають відношення до системи. Однак таке рішення не зовсім зручне для викладача, тому правильніше розташувати ще й дублюючий контроль технічного комплексу у потрібній точці приміщення з можливістю блокування керування від сторонніх осіб.

Наведемо приклад як можна використовувати систему автоматизації в лекційних приміщеннях. Дуже часто викладач завжди розпочинає навчальний процес з усної доповіді чи графічної демонстрації необхідного матеріалу.

У першому випадку педагог підійшовши до трибуни одним дотиком по спеціальній кнопці (режим «звук») на графічному інтерфейсі керування, встановленим на ноутбуці або за допомогою клавішної панелі на трибуні (попередньо розблокувавши її) запускає лише систему озвучування. Якщо це вечірнє заняття викладач може, не відходячи від кафедри включити освітлення, у будь-який час відрегулювати кліматичні параметри, відкрити або закрити штори, вікна. Закінчивши роботу, користувачеві доступно комплексно завершити роботу всього обладнання або частково, орієнтуючись на ситуацію.

У другому випадку, застосовуючи графічний показ, викладач робить ті ж маніпуляції із запуском, тільки цього разу, активуючи режим «відео трансляція»: у цей час самостійно почнеться розгортатися екран, закриватися штори, в проекторі почне прогріватися лампа, згасне частина світильників штучного освітлення якщо вони були включені. А в момент початку показу, світло згасне повністю, акустичні системи комплексу відтворюватимуть звуковий супровід, якщо звичайно було обрано озвучене джерело. Решта функціоналу і завершення сеансу аналогічно першому варіанту.

Вся оперативна обстановка, а точніше статус використовуваного обладнання завжди відображається на графічному інтерфейсі, де є умовна картинка аудиторії, на якій видно поточний стан проекційного екрану, штор, світильників освітлення, температура, вологість приміщення і фактичні моменти завершення якихось перехідних операцій. А також те, від якого джерела йде демонстрація на великому екрані або кожному екрані, якщо на передньому фронті їх кілька.

Потрібно відзначити, що налаштування наведеного алгоритму роботи обладнання індивідуальне для кожного проекту і в основному залежить від поставлених завдань та необхідного функціоналу.

Навіть за будь-якого рівня автоматизації у викладача чи асистента все одно залишається ряд додаткових ручних операцій, наприклад, в комп'ютер або медіаплеєр потрібно вставити диск із записом і запустити його відтворення і т.п.

Виходячи з викладеного в комплексах середнього та високого рівнів, рекомендується дотримуватися двох наступних моментів.

Використовувати два комп'ютери та два монітори. Один з ПК має завжди підключений до нього монітор, на якому стоять всі управляючі програми зі своїми користувальницькими інтерфейсами. Другий ПК є джерелом матеріалів для показів, що забезпечує роботу інтерактивних дошки або планшета. При цьому його монітор з'єднаний з комп'ютером через комутатор і може використовуватися сам по собі для поточного контролю або набору матеріалів від джерел сигналу, зовнішньої трансляції та ін.

У комплексах з кількома проекторами та екранами, моніторів та комп'ютерів може бути і більше, аж до власне монітора для кожного з проекторів.

Рекомендується не займати викладача функціями управління всім технічним оснащенням, а залишати найнеобхідніше для комфортного викладу матеріалів та спілкування зі студентами, роботу з інтерактивною дошкою або планшетом, а також іноді з документ-камерою.

Централізоване керування, розміщення всіх комп'ютерів, джерел сигналу, контрольних моніторів, комутаторів, обладнання керування камерами спостереження, звукової апаратури і т.п. потрібно окреме робоче місце з оператором-помічником. Ця людина знає все про влаштування комплексу і може організовувати різні ситуації, оперативно і без збою, вирішуючи поставлені викладачем завдання (які можуть звести будь-яке заняття розваг студентів над викладачем, одночасно підриваючи його авторитет).

Місце (консоль) помічника може бути у самій аудиторії чи бути винесено у підсобне приміщення. Перший варіант ефективніший і простіший, другий вимагає додаткового зв'язку викладача з помічником і системи візуалізації того, що відбувається в аудиторії для оператора. Мінусом першого варіанта є необхідність ускладнення робочого місця помічника або запровадження якихось організаційних заходів для запобігання несанкціонованим впливам на апаратуру або її крадіжки.

У найпростіших комплексах можна обійтися без помічника і помістити всю апаратуру в трибуні викладача або в стійку, яка знаходиться недалеко від стола викладача.

Обладнання для тестування та голосування

На вимогу замовника, лекційна аудиторія може бути додатково оснащена технологією голосування або вибору варіантів правильних відповідей з числа, запропонованих викладачем, наприклад, виробництва фірм Smart, Beyerdynamic (Votum) або Bosch. Така система може бути дротовою, встановленою стаціонарно на столах студентів і президії, а також бездротовою з невеликими пультами, що роздаються учням і членам президії, наприклад, які нагадують стільникові телефони, також встановлюється радіо ресивер, розташований біля комп'ютера викладача або оператора. Для роботи таких пристроїв використовується спеціальне програмне забезпечення, що постачається разом із обладнанням.

Стаціонарний дротовий варіант мало підходить для використання у навчальних залах. Таке рішення радше є атрибутом конференц-залу. Бездротову технологію застосовувати набагато зручніше, тим більше що пропонуються переносні варіанти, коли весь комплект обладнання можна використовувати в тій з аудиторій, де він зараз необхідний. Тобто можна придбати один комплект на кілька приміщень.

Підведення підсумків по темі - Технічне оснащення лекційної аудиторії

Виходячи з усього викладеного раніше (у попередніх публікаціях також), процес оснащення якогось приміщення під сучасну мультимедійну аудиторію може бути розбитий на такі етапи:

• Вибір приміщення та оцінка необхідної кількості місць.
• Визначення освітніх завдань та можливостей, які необхідно вирішити та реалізувати. На цій стадії має бути вирішене питання про наявність оператора-помічника або про передачу всіх керуючих функцій самому викладачеві.
• Чи використовуватиметься аудиторія тільки для навчального процесу або в ній можуть додатково проводитися різні громадські та наукові заходи.
• Оцінка обсягу та типів робіт, а саме чи буде попередньо проводитись ремонт у приміщенні, підлягає заміні студентські меблі на нові, чи оновлюється система штучно освітлення, тощо.
• Завдання конкретних функціональних можливостей навчального комплексу, у тому числі він працюватиме самостійно чи увійде до загальної системи навчальних приміщень вузу чи конкретної кафедри.
• Оцінка фінансових можливостей виконання даного проекту.

Далі до виконання робіт потрібно обов'язково залучати лише професійних постачальників (розробників) і вже з ним опрацьовувати конкретний склад обладнання, планувальні та схемотехнічні рішення.

По матеріалам компанії DarDali - https://dardali.com
Київ 2016

Також буде цікаво ознайомитись:

• Технічне оснащення лекційних залів
• Рекомендації щодо підбору функціональних меблів для навчальних кабінетів
• Засоби відображення інформації для навчальних аудиторій
• Пристрої передачі мови та музики для лекційних приміщень

Технічна консультація та придбання